Як мультиварка стала моїм найкращим другом
До недавнього часу мої стосунки з кухнею залишали бажати кращого. Я навіть яєчню примудрялася спалити або зварити макарони в кашу. Тому, коли на день народження мені подарували мультиварку, я подивилася на це скептично.
Перші два тижні я обходила її стороною. Вона стояла на стільниці, поблискуючи чорним пластиком, наче щось із космічного фільму. Але голод — не тітка, і настав момент істини.
На на цьому сайті знайшла найпростіший рецепт "Ліниві голубці". Назва мене розсмішила. Я просто покидала в чашу фарш, капусту, рис і додала томатним соком. Натиснула кнопку "Гасіння" — і стала чекати.
За годину кухня наповнилася таким духмяним запахом, що чоловік прийшов на кухню, здивовано питаючи: "Це ти сама приготувала?".
Коли я відкрила кришку, то не повірила своїм очам. Це була справжня страва! Пахуча, гаряча і дуже апетитна! Ми з'їли все за півгодини.
Тепер ми з мультиваркою - друзі. Вона рятує мене щоразу: у ній нічого не горить і не втікає і можна не боятись опіків. Я навчилася розуміти її мову — мову таймерів і режимів. І хоч друзі посміюються, що я не готую, а "натискаю кнопки", я знаю: справжня магія починається саме тоді, коли ти перестаєш боятися спробувати.
До недавнього часу мої стосунки з кухнею залишали бажати кращого. Я навіть яєчню примудрялася спалити або зварити макарони в кашу. Тому, коли на день народження мені подарували мультиварку, я подивилася на це скептично.
Перші два тижні я обходила її стороною. Вона стояла на стільниці, поблискуючи чорним пластиком, наче щось із космічного фільму. Але голод — не тітка, і настав момент істини.
На на цьому сайті знайшла найпростіший рецепт "Ліниві голубці". Назва мене розсмішила. Я просто покидала в чашу фарш, капусту, рис і додала томатним соком. Натиснула кнопку "Гасіння" — і стала чекати.
За годину кухня наповнилася таким духмяним запахом, що чоловік прийшов на кухню, здивовано питаючи: "Це ти сама приготувала?".
Коли я відкрила кришку, то не повірила своїм очам. Це була справжня страва! Пахуча, гаряча і дуже апетитна! Ми з'їли все за півгодини.
Тепер ми з мультиваркою - друзі. Вона рятує мене щоразу: у ній нічого не горить і не втікає і можна не боятись опіків. Я навчилася розуміти її мову — мову таймерів і режимів. І хоч друзі посміюються, що я не готую, а "натискаю кнопки", я знаю: справжня магія починається саме тоді, коли ти перестаєш боятися спробувати.